Розбудова ЕСОЗ, її методологічна та технічна архітектура

Розділ №3. Електронна система охорони здоров’я

Тема 3.1 Розбудова ЕСОЗ в Україні

Глосарій

Інформаційна (автоматизована) система – організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Електронна медична інформаційна система – інформаційно-комунікаційна система, яка дає змогу автоматизувати роботу суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я, створювати, переглядати, обмінюватися інформацією в електронній формі, зокрема з центральною базою даних (у разі підключення).

Електронна система охорони здоров’я – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров’я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

Вступ

Поява двокомпонентної системи ЕСОЗ у галузі охорони здоров'я у 2017 році стала однією з ключових подій її інформатизації. Сама ідея інформатизації галузі ОЗ в Україні на той момент не була новою, значні напрацювання державних та приватних систем у поєднанні із новим на той час стандартом FHIR дозволили створити систему загальнодержавного рівня.

Основні аспекти теми – теоретичний та практичний

Історія

2000-2015. Інформатизація галузі ОЗ до появи ЕСОЗ

Ідеї створити єдину інформаційну систему галузі ОЗ в Україні почали з'являтися у 2000-х роках, про що свідчать, зокрема, нормативно-правові документи. Наказом МОЗ Про затвердження галузевої програми "Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами, установами  і організаціями системи охорони здоров'я" (2008 р.) визначено основні проблеми галузі та вказано на можливість і доцільність побудови всеукраїнської інформаційно-комунікаційної системи для обміну медичною інформацією. 

В цей час в Україні вже існував ряд реєстрів та баз даних, зокрема, Національний канцер-реєстр, який наповнювався на основі паперових статистичних форм (цифровізовано у 2002 році).

У 2008 році започатковано одну з найбільших лабораторних інформаційних систем в Україні – Silab – внутрішню систему лабораторії Synevo.

У 2001 році було описано ідею створення цифрового Реєстру хворих на цукровий діабет з метою диспансеризації та обліку, прогнозування витрат препаратів інсуліну, що дозволило у 2015 році успішно впровадити повноцінну загальнодержавну інформаційну-комунікаційну систему NovaDiab. Користувачами системи були лікарі-ендокринологи. Система дозволяла вести облік пацієнтів, хворих на цукровий діабет, планувати медикаментозне лікування та регіональну потребу у препаратах інсуліну. У 2019 році з появою електронного рецепта в ЦБД ЕСОЗ систему NovaDiab згорнуто.

2011-2012 роки були періодом появи двох МІС, що функціонують і зараз – це МІС ЕМСІМЕД та МІС Медінфосервіс (в минулому розділена на окремі системи “Медичні кадри”, “Поліклініка”, “Стаціонар”, “Медстат”). Системи дозволяли працювати з медичною документацією у електронному вигляді, управляти записом на прийом, допомагали в управлінській та клінічній звітності.

2016-2020. Реформа ОЗ, поява ЕСОЗ

Реформа галузі ОЗ створила нові умови для розвитку цифрових продуктів у галузі ОЗ. Прийнята як базова модель фінансування за Беверіджом “гроші йдуть за пацієнтом” вимагала чіткого обліку та контролю наданих пацієнтам послуг, що було можливо здійснити тільки із використанням загальнодержавної інформаційної мережі галузі ОЗ. В цей період було активно розроблено ідею та за підтримки міжнародних партнерів створено та впроваджено сучасну ЕСОЗ як двокомпонентну систему, що складається з ЦБД ЕСОЗ та підключених до ЦБД медичних інформаційних систем (МІС). За основу було взято відносно молодий на той час міжнародний стандарт HL7 FHIR (на противагу поширеним у світі HL7 v3 та CDA), що з огляду на сьогодення було правильним рішенням. Впровадження ЕСОЗ дозволило відслідковувати надані послуги на рівні ПМД коштом обліку декларацій та електронних рецептів. Надалі систему було розширено і для обліку послуг СМД.

2020 - сьогодення. Період зрілості ЕСОЗ

На початок 2020-х років ЕСОЗ все ще залишалася системою для обліку послуг, тобто мала ознаки скоріше фінансової, ніж медичної. Клінічні дані пацієнтів, внесені в ЕСОЗ, використовувались скоріше для підтвердження призначення і виконання конкретної послуги та подальшого отримання оплати від НСЗУ за Програмою медичних гарантій, ніж для прийняття клінічного рішення. В цей період в ЕСОЗ було імплементовано функціонал роботи з медичними висновками про народження та про непрацездатність, що дозволило докорінно змінити та полегшити для пацієнта організаційні процеси, пов'язані з народженням дитини та непрацездатністю. Активно розвивалися медичні напрямки, зокрема, електронний рецепт на всі рецептурні препарати, медичні записи, плани лікування тощо, що дозволило ЕСОЗ поступово збільшувати свою спроможність у забезпеченні клінічного рішення.

FHIR

Основою методології роботи з даними в ЕСОЗ є стандарт HL7 FHIR. Особливістю стандарту є модель даних, побудована не на документах, а на об'єктах реального світу, які мовою FHIR називаються “ресурси”. Прикладами ресурсів можна назвати “лікар”, “заклад”, “випадок надання медичної допомоги”, “діагноз”, “спостереження” тощо. Стандарт дозволяє легко управляти атрибутами ресурсів, в кожному випадку обираючи лише ті атрибути, які потрібні для автоматизації, а також розширювати перелік атрибутів ресурсу відповідно до локальних потреб. Стандарт орієнтований на передачу даних в мережі Інтернет, тому оперує невеликими, оптимізованими для передачі об'єктами даних, дозволяє використовувати мережеві довідники у вигляді посилань без необхідності передачі усього довідника. Стандарт гармонізовано з використанням загальноприйнятих довідників ICD10, LOINC, SNOMED тощо.

Технічна архітектура

При побудові загальнодержавних систем існують дві концепції забезпечення зберігання даних – централізоване зберігання та розподілене зберігання.

Прикладом реалізації розподіленого зберігання є естонська модель та впроваджена в країні система X-road. У цій моделі медичні дані зберігаються із тією системою, де були створені. Відокремлені системи (медичні інформаційні системи) підключені до платформи обміну X-road,  яка забезпечує можливість обміну даних за запитом. Перевагою моделі є можливість зберігати в локальному реєстрі повний набір даних та передавати в мережу будь-які дані за запитом, що може відповідати процесу, коли пацієнт переважно отримує послуги в одному із медичних закладів і рідко звертається до інших. Модель найкраще працює при умовно невеликій кількості розподілених баз даних та за умови, що в країні є універсальний однозначний ідентифікатор людини (пацієнта). В Україні аналогічним чином облаштовано платформу обміну даними між державними реєстрами – СЕВДЕІР “Трембіта”.

Централізоване зберігання даних передбачає наявність центральної бази даних у яку надходять дані із периферичних систем. За цим принципом побудована ЕСОЗ. Перевагою централізованого зберігання даних є контроль та забезпечення якості даних, що надходять з різнорідних джерел, в той же час обмежено перелік даних, які можуть зберігатися в центральній базі даних і які можуть бути передані підключеним системам за запитом. Підхід централізованої бази даних виправданий при великій кількості підключених периферичних баз даних, а також у випадку потенційно низької якості вхідних даних, зокрема через відсутність загальноприйнятих на державному рівні стандартів.

(детально див. теми 3.2, 3.3, 3.4)

Здобуті ключові навички та основні компетентності

1. Базове розуміння розвитку цифрових процесів у галузі ОЗ в Україні
2. Розуміння стандарту FHIR 

Корисні посилання 

1. 2008 інформаційна система ОЗ  https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0675282-08#Text
2. 2020 концепція розвитку ЕСОЗ  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1671-2020-%D1%80#Text
3. 2009 реєстр хворих на діабет https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09#Text 
4. 2015 реєстр хворих на діабет https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0074-16 
5. НКРУ http://www.ncru.inf.ua/info_n1.htm 
6. Модель Беверіджа https://en.wikipedia.org/wiki/Beveridge_model 
7. МІС Емсімед 2012 https://biz.nv.ua/ukr/markets/volodimir-jukhimets-u-nas-tilki-elektriki-i-santekhniki-ne-majut-avtomatizovanikh-robochikh-mists-2463396.html 
8. МІС Медінфосервіс, медстат, поліклініка 2011 https://www.infomed.ck.ua/news?page=36 
9. Silab Synevo 2008 https://uk.wikipedia.org/wiki/Synevo 
10. Укрвак https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0413282-08#Text 
11. FHIR https://www.hl7.org/fhir/resourcelist.html 

Ключові слова

ЕСОЗ, ЦБД, історія, розбудова, розвиток, МІС, реєстра, канцер реєстр, діабет

Наступна сторінка: Базова інформація про дворівневу архітектуру ЕСОЗ в Україні