Інформатизація закладу охорони здоров'я та автоматизація робочих процесів

Розділ №4. Інформаційна складова в менеджменті охорони здоров’я

Тема 4.1. Інформатизація закладу охорони здоров'я та автоматизація робочих процесів

Глосарій 

Інформатизація – це сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

Мета інформаційної складової в менеджменті полягає у забезпеченні прийняття ефективних управлінських рішень, зменшення ризиків та кола невизначеності в процесі управління керованою системою.

Під керованою системою ми розуміємо заклади охорони здоров’я та відповідно ресурси, які є у їхньому розпорядженні: трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні та ін.

Інформаційна складова забезпечує керованість управлінської системи та реалізується шляхом автоматизації на всіх етапах виробництва.

Інформатизація та автоматизація забезпечують процес реалізації заходів із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій, спрямований на підвищення ефективності використання поточного обсягу ресурсів закладу охорони здоров’я та забезпечення медичної допомоги населенню.

Процеси інформатизації у закладі охорони здоров’я сприяють: підвищенню результативності та рівня організації процесів охорони здоров’я; покращенню доступу та ефективного використання медичної допомоги і ресурсів; підвищенню якості обслуговування та задоволеності пацієнтів; підвищенню відповідності стандартам та загальній ефективності сфери охорони здоров’я.

Інформаційне забезпечення системи управління закладу охорони здоров’я – це узагальнення всієї інформації, яка використовується, специфічних засобів і методів обробки, видів діяльності фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, облікової інформації та знань в організації управління закладом охорони здоров’я. 

Автоматизація робочих процесів закладу охорони здоров’я – це впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в діяльність закладу охорони здоров’я для оптимізації завдань або основних видів діяльності за допомогою програмного забезпечення.

Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) — інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс.

Вступ

В статті розглянуто основні положення та особливості процесів інформатизації закладу охорони здоров’я. Визначено вимоги та компоненти автоматизації робочих процесів закладу охорони здоров’я. 

Передумови

Внаслідок глобальної трансформації системи охорони здоров’я в Україні, передбаченої реформуванням, побудова нової системи зорієнтована на сучасні світові тенденції, а саме прагнення до ефективного використання ресурсів у сфері охорони здоров’я та забезпечення доступності медичних послуг для всіх верств населення. Оптимізація діяльності закладів охорони здоров’я як посередників між державними інстанціями та населенням країни стає одним із пріоритетних напрямків реалізації медичної реформи в Україні. ЇЇ мета – підвищення ефективності діяльності закладів охорони здоров’я та забезпечення стійкої комунікації між елементами системи в цілому. В результаті впровадження медичної реформи відбувся ряд системних зрушень і у сфері інформатизації охорони здоров’я. А саме: прийнято Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», прийнято ряд підзаконних актів, якими було врегульовано діяльність електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та інституцій, що мають її впроваджувати – Міністерство Охорони Здоров’я (МОЗ), Національна Служба Здоров’я України (НСЗУ), Державне підприємство «Електронне здоров’я» (ДП ЕЗ).

Мета та переваги процесу інформатизації для закладів охорони здоров’я:

• Перехід від форм медичної облікової документації до структурованих електронних медичних записів та зменшення витрат часу на їх формування. 
• Підвищення ефективності та точності обігу інформації для надання якісної та фахової медичної допомоги пацієнтам.
• Запобігання «спотворенню інформації» та виникненню помилок при передачі даних.
• Можливість проведення моніторингу на різних етапах організації діяльності закладу охорони здоров’я.
• Оптимізація робочого часу медичного персоналу.
• Налагодження комунікацій між структурними підрозділами.
• Оперативність організації медичної допомоги населенню.  
• Формування та узагальнення єдиного інформаційного простору для користувачів на різних рівнях доступу. 

Детальний огляд – теоретичний та практичний

Використання сучасних технологій інформатизації створює можливості для продуктивної побудови, аналізу та широкого використання експериментальних методів, застосування структурного економічного моделювання та моделювання альтернативних систем організації для прийняття управлінських рішень у закладах охорони здоров’я. 

Для управлінців закладів охорони здоров’я будь-якого рівня, інформація є ключовою складовою для прийняття всіх управлінських рішень. При цьому процес прийняття управлінських рішень складається з наступних стадій (рис. 4.1.1).

Рисунок 4.1.1 Стадії процесу прийняття управлінських рішень

Інформатизація відіграє важливу роль у процесі прийняття управлінських рішень та може реалізуватися на кожній стадії через заходи із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій.

Процес інформатизації у закладі охорони здоров’я складається з трьох напрямків: 

• інформатизація клінічної діяльності;
• інформатизація обліку та використання ресурсів закладу охорони здоров’я;
• інформатизація фінансово-податкового обліку.

1. 
   Інформатизація клінічної діяльності включає медичні складові, які поєднують всі модулі, пов'язані з процесом реєстрації пацієнтів, ведення реєстру електронних медичних карт, обліку лікарняних листів, ведення протоколів лікування, інформаційний супровід лікування пацієнтів у різних типах установ (амбулаторія, поліклініка, стаціонар), медична статистика й аналітика, історія хвороби та ін. До таких медичних систем відносяться: 

МедІнфоСервіс – система, яка функціонує на основі версії медичної інформаційної системи в комплектації «поліклініка» і «стаціонар». Дані сервіси мають свої спеціалізовані функції, такі як: реєстратура; медична карта амбулаторного хворого; візити; епізоди; створення декларацій з пацієнтами, укладання договорів з НСЗУ; інтеграція ICPC-2 в загальний опис стану хворого; звʼязок діагноза ICPC-2 з МКХ10 діагнозом; формування статистичних звітів; автоматизація ведення облікових форм; аналізи та дослідження; анамнези та скарги; державний реєстр лікарських засобів України; класифікатор медичних процедур та хірургічних операції; ведення реєстру пацієнтів; ведення реєстру інвалідів; ведення реєстру ветеранів війни та ін.

Medics – це одна з перших медичних інформаційних систем в Україні, яка долучилась до першого етапу медичної реформи та розробки центрального компонента eHealth. Має блоки: електронна реєстратура, робочий кабінет лікаря, контроль за роботою медичного закладу, комунікація з клієнтом, реклама і маркетинг, формування бази користувачів в регіоні.

MedCardPlus – медична інформаційна система автоматизації діяльності лікувально-профілактичних закладів. Модуль eHealth – дозволяє реєструвати електронні декларації для лікарів, а також вести аналітику по кількості декларацій для керівників, що надаються безкоштовно медичною інформаційною системою. Забезпечується зручна організація процесу лікування, автоматизація оформлення медичної документації та звітності.

Askep.net – система, яка забезпечує: швидкий онлайн-запис на прийом до лікаря у будь-якій клініці з можливістю попереднього ознайомлення із його профілем та досвідом; впровадження контролю за процесом лікування та цілодобовий доступ пацієнта до історії усіх його відвідувань медичних закладів, результатів аналізів, поставлених діагнозів, призначень лікування; надання рекомендацій у автоматичному режимі за допомогою інтерактивної системи аналізу даних пацієнта: акцентування уваги на конкретних показниках аналізів у випадку їх відхилення від норми, альтернативні медикаменти, зміни графіку прийому та рейтингу лікарів тощо.

nHealth – медична інформаційна система, яка дозволяє забезпечувати роботу електронної медичної картки, диспансеризації, онлайн запису на прийом з використанням месенджерів, нагадування про візит, CRM, інтеграція з Binotel та Asterisk, протоколи лікування ICPC-2, власний DICOM сервер, кейси з повністю електронними офісами (медичний документообіг), інтеграцію каси з фіскальними реєстраторами, HR модуль з підключенням до біометричних систем, декілька режимів керування виплатами заробітної плати медичного персоналу, бізнес-аналітику, бюджет з урахуванням всіх фактичних та запланованих витрат, списання матеріалів, страхові компанії та мобільні додатки.

Поліклініка без черг – забезпечує моніторинг і керування потоком пацієнтів та завантаженістю лікарів; веде гарячу лінію підтримки щодо роботи системи та реєстрів eHealth; керує робочим часом лікарів; забезпечує доступність роботи в системі (зі смартфона чи планшета); пропонує завжди актуальні дані про дату та час прийомів; має зручне сповіщення пацієнтів про зміни розкладу лікарів.

1. Інформатизація обліку та використання ресурсів закладу охорони здоров’я: включає кадровий облік та інформаційний потік про використання матеріальних ресурсів (основних засобів), аналітичні й управлінські компоненти представлені системами, які задовольняють сукупність вимог для ефективного прийняття управлінських рішень у закладах охорони здоров’я. Серед означених вимог: чітка цільова спрямованість, завдання управління, всебічна обґрунтованість, адресність, узгодженість з раніше прийнятими рішеннями, правомочність, ефективність, своєчасність, повнота, стислість, чіткість. Для реалізації всіх стадій процесу прийняття управлінських рішень у закладах охорони здоров’я можуть використовуватися наступні медичні інформаційні системи:

Medcore – забезпечує автоматизацію процесів, має сучасний рівень технологій, що використовуються в державних медичних закладах та приватних як малих, так і корпоративних лікарнях.

Електронна лікарня 2.0 – медична інформаційна система, призначена для впровадження сучасних технологій автоматизації лікувально-діагностичних процесів закладів охорони здоров’я. Система має за мету: багаторазовість використання введеної інформації в різних лікувальних процесах; підвищення ефективності роботи лікарні; зниження витрат часу та ресурсів на копіювання, передачу та збереження множини копій паперових документів; підвищення обґрунтованості рішень, що приймаються завдяки представленню лікарю максимально повної документальної бази.

ЕМСІМЕД – програмний продукт для медичних установ усіх форм власності та лабораторій. Має потрійну продуктову лінійку: EMCiMED (повна комплектація) – функціонально-комплексний набір інструментів для автоматизації роботи медичного закладу, включаючи всі доступні модулі та компоненти інформаційної системи. Програмний продукт підходить для роботи у закладах охорони здоров’я первинної ланки; ЕМСіЛАБ – лабораторна інформаційна система для автоматизації медичної лабораторії. Найбільше підходить для медичних лабораторій, які є відокремленими від медичного закладу. 

ClinicaWeb – медична інформаційна система, що дозволяє забезпечити роботу реєстратури; ведення картки пацієнта, online-кабінету, касових розрахунків, call-центру, лабораторії, звітності.

DocDream – інформаційна система, яка дозволяє забезпечити роботу контакт-центру: запис на прийом; рух пацієнта в клініці; введення електронної медичної картки пацієнта; підключення обладнання; фінансові документи для пацієнтів; складський облік; фонд оплати праці персоналу; медичний маркетинг; звітність та аналітику; онлайн-запис на прийом; онлайн-прайс; веб-архів медичних документів.

Доктор Елекс – функціонує для забезпечення гармонійної співпраці усього персоналу; контролює процес лікування; дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію; підвищує якість обслуговування пацієнтів.

Health24 – інформаційна система, що включає функцію підбору статей з оздоровчої тематики; пропонує різноманітні умови страхування; допомагає знайти заклади охорони здоров’я відповідно до потрібної спеціалізації; забезпечує функціонування електронної медичної картки пацієнта онлайн.

SimplexMis – інформаційна система, призначена для автоматизації процесів в медичних закладах. Складається з п’яти модульних систем: 

1) Амбулаторія (інтеграція з портативними діагностичними комплексами; телемедичні консультації; можливість інтеграції з регіональною медичною інформаційною системою); 

2) Поліклініка (запис на прийом і планування робочого часу медичного персоналу; електронна карта пацієнта (файловий архів, результати лабораторних досліджень, критичні показники, лікування і призначення, облік послуг); шаблони медичної облікової документації; звітні та статистичні форми; направлення на госпіталізацію у стаціонар);  

3) Діагностика (отримання, збереження, відтворення, архівація діагностичних зображень від медичної апаратури як за протоколом DICA, так і інших мультимедійних форматів, персоніфікований архів діагностичних даних, формалізована заявка на проведення діагностики, автоматична передача клініцисту результатів і опису дослідження, планування завантаження діагностичної апаратури, супровід діагностичного процесу (протокол діагностики, фаза і тип контрастування тощо) звітність і аналітика); 

4) Стаціонар (діяльність приймального відділення: госпіталізація пацієнтів, формування і ведення супутньої документації; персоніфіковане списання витратних матеріалів і медикаментів; керування ліжковим фондом; протоколи лікування; виписка або переведення із автоматичним формуванням відповідних звітних форм); 

5) Реабілітація (планування звернень громадян; програми реабілітації; матеріальна допомога (автотранспорт, протезування тощо); архів даних пацієнтів; перегляд динаміки).

Helsi – інформаційна система для взаємодії закладів вторинної та третинної ланки з електронною системою охорони здоровʼя, Національною службою здоровʼя України та роботи з електронними направленнями від сімейних лікарів.

HealthTech – забезпечує підключення до онлайн-реєстратури; дозволяє спостерігати динаміку аналітики завантаженості та графіки роботи лікарів (електронний кабінет лікаря) в реальному часі; супроводжує лабораторну інформаційну систему, комунікацію та оперативний обмін даними з пацієнтами, лабораторіями, віддаленими підрозділами за допомогою єдиної платформи; дозволяє здійснювати управління персоналом, структурою лікарні, підрозділами, кабінетами та відділеннями; дозволяє здійснити аналіз діяльності закладу, узагальнити статистику та звітність з використанням сучасної системи керування знаннями для прийняття управлінських рішень.

1. 
   Інформатизація фінансово-податкового обліку включає облік видатків та витрат, ведення управлінського обліку та фінансово-економічні складові, які містять інструменти ведення обліку медикаментів, управління запасами, розрахунок собівартості лікування і тарифів на надання медичних послуг, розрахунок заробітної плати та надбавок персоналу, податкового обліку, інструменти проведення економічного аналізу діяльності організації і т.п. Для реалізації даного напрямку використовуються наступні медичні інформаційні системи:

Каштан – медична інформаційна система, що включає програмні компоненти: управлінський облік, аналіз ефективності медичних послуг, аналіз якості медичних послуг, реєстр пацієнтів, реєстрація пацієнтів на дільницях, АРМ сімейного лікаря, амбулаторія сімейної медицини, поліклініка, Web-реєстратура, облік лікарняних листків, медичні протоколи, амбулаторна карта пацієнта, реєстр пільгових категорій, електронна історія хвороби, профогляд, диспансеризація, швидка допомога, медична статистична аналітика.

еДорадо – дозволяє здійснювати контроль обліку фармацевтичних препаратів і медичних послуг. забезпечує автоматизацію медичних процесів; дистанційну роботу реєстратури та запис до лікарів; ведення і зберігання електронної історії хвороби і амбулаторної картки; взаєморозрахунок з клієнтами та організаціями. Формує розклад поліклініки в режимі online і базу даних пацієнтів з накопиченням інформації по кожному. 

Висновки

Інформатизація закладів охорони здоров’я виступає одним з пріоритетних напрямків розвитку системи охорони здоров’я. Впровадження у фінансово-господарську діяльність закладів охорони здоров’я сучасних інформаційних складових дозволяє оптимізувати управлінські системи, здійснювати контроль за виконанням ухвалених рішень, аналізувати ефективність використання ресурсів на рівні закладу, підвищувати якість та доступність медичної допомоги населенню. 

Поєднання інструментарію та послуг, які використовують інформаційно-комунікаційні технології для профілактики, діагностики, лікування, моніторингу управління здоров’ям та способом життя, постає джерелом інновацій в:

• організації процесів охорони здоров’я;

• покращенні доступу та ефективного використання медичної допомоги і ресурсів;

• якості обслуговування та задоволенні пацієнта;

• підвищенні відповідності стандартам та загальній ефективності сфери охорони здоров’я.

Додаткові матеріали

1. Відповідно до рішення МОЗ для стимулювання розвитку цифрової компетентності медичних працівників були внесені зміни до порядку проведення атестації лікарів, що передбачають нарахування додаткових балів під час атестації за підвищення рівня володіння цифровими компетенціями медичними працівниками: https://moz.gov.ua/article/news/zminilis-umovi-atestacii-likariv-za-volodinnja-cifrovimi-navichkami-narahovuvatimut-dodatkovi-bali- 

2. На платформі «Дія. Цифрова освіта» з’явився новий освітній серіал про регіональну цифрову трансформацію, у тому числі серія, присвячена темі цифрової медицини та змінам і пріоритетам, які впроваджуються: https://osvita.diia.gov.ua/courses/regional-digital-transformation. 

3. Впроваджено проєкт «Цифрова трансформація медичних послуг та управління медичною інформацією (ЕСОЗ)», що розроблено для забезпечення автоматизації ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією: https://plan2.diia.gov.ua/projects?fbclid=IwAR1qj--MPvWg1SvPecO4P_uFxzGvBk0hxtOwlqNDNFxq17c0pk2kwVGi9M 

Кращі практики та рекомендації

• Передові рішення інформатизації охорони здоров’я представлено ВООЗ, яка використовує потужність цифрових технологій та інновацій у галузі охорони здоров’я для прискорення глобального досягнення здоров’я та добробуту: https://www.who.int/health-topics/digital-health#tab=tab_1 
• Цифровий центр охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я створено для оцінки, керування та каталогізації цифрових рішень у сфері охорони здоров’я: https://www.who.int/publications/m/item/who-digital-health-clearinghouse--for-implementers 
• Моделі оплати за діагностично-спорідненими групами, засновані на продуктивності, пов'язують платежі з використанням ресурсів для лікування пацієнтів з різними станами, забезпечуючи стимули для більш продуманого управління доглядом за пацієнтами і одночасно контролю витрат: https://www.verywellhealth.com/drg-101-what-is-a-drg-how-does-it-work-3916755 

Корисні посилання 

Нормативно-правові акти, які регулюють процеси інформатизації та цифровізації охорони здоров’я в Україні:

• Деякі питання електронної системи охорони здоров’я. Постанова Кабінету Міністрів від 25 квітня 2018 р. No 411 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411-2018-%D0%BF#Text 
• Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я: Наказ № 587. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20#Text. 
• Закон України Про електронні комунікації https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text  
• Закон України Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19#Text 
• Закон України Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text 
• Розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1671-2020-%D1%80#Text 
• Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг»https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15 
• Постанова КМУ від 25 квітня 2018 р. № 410 «Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/410-2018-%D0%BF 
• Наказ МОЗ від 28.02.2020 № 587 “Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0236-20 
• Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80#Text

Навчальні матеріали:

• Цифрові освітні ресурси для розвитку медичних працівників 

https://www.kmu.gov.ua/news/tsyfrovi-osvitni-resursy-dlia-rozvytku-medychnykh-pratsivnykiv 

• Менеджмент медичного підприємства (prometheus.org.ua): https://prometheus.org.ua/course/course-v1:LvBS+MEDMGM101+2020_T3 
• Системи Фінансування ОЗ | Prometheus: https://prometheus.org.ua/prometheus-plus/finance-system-oz-course/
• База знань кращих практик на платформі МОЗ ПОСІБНИК “КРАЩІ ПРАКТИКИ УПРАВЛІННЯ МЕДИЧНИМ ЗАКЛАДОМ" (Менеджмент): https://moz.gov.ua/menedzhment 

Ключові слова

Інформатизація, інформаційна складова, керована система, мета інформаційної складової в менеджменті, автоматизація робочих процесів закладу охорони здоров’я, електронна система охорони здоров’я.

Наступна сторінка: Стратегічне планування та практичне впровадження інформаційних систем у закладі для підвищення якості медичної допомоги та управління ресурсами