ВІЛ: як передається та чи можна запобігти інфікуванню?

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) передається від людини, яка його має, лише з певними рідинами організму. Йдеться про кров, сперму, виділення зі статевих органів та кишки. Передача ВІЛ можлива лише під час контакту цих рідин зі слизовими оболонками, пошкодженими тканинами організму або у разі безпосереднього введення в кров (через голку). ВІЛ також може передаватися від ВІЛ-інфікованої жінки до дитини під час вагітності, пологів або грудного вигодовування, проте жінки з ВІЛ-інфекцією можуть народжувати здорових дітей.

Водночас інфікуватися ВІЛ не можна через рукостискання чи обійми або через контакт з предметами побуту, наприклад, сидіннями унітазів, дверними ручками або посудом, якими користувалася ВІЛ-інфікована людина.

Інфікуватися ВІЛ може кожен, та сучасна медична наука пропонує широкий вибір засобів превенції інфікуванню себе та інших людей. 

1. Тестування на ВІЛ-інфекцію

Знати свій ВІЛ-статус має кожна людина. Отже, щонайменше раз на рік потрібно проходити тестування – така послуга безоплатна й конфіденційна. Пройти тестування можна у сімейного лікаря, в кабінеті довіри, в закладах охорони здоров’я або мобільних пунктах для тестування, якщо такі є у вашому населеному пункті. Важливо також поговорити про тест на ВІЛ зі своїм партнером/партнеркою і пройти його разом перед початком статевих відносин. Знайти найзручніший для вас пункт тестування можна у чат-боті ТЕСТпоруч.

2. Приймання АРВ-терапії

Якщо у вас ВІЛ-позитивний статус, ви маєте постійно приймати антиретровірусну терапію (АРВ-терапію) — вона пригнічує розмноження вірусу імунодефіциту в організмі, дозволяє відновити імунну систему. За кілька місяців після регулярного вживання АРВ-терапії рівень вірусного навантаження досягає такого, що не визначається тестами. Якщо це відбувається протягом 6 місяців або більше, це  означає, що ви не можете передати вірус своєму сексуальному партнеру (це формула, яку понад 10 років тому довели науковці: «Не визначається = Не передається»). Препарати АРВ-терапії – безоплатні для пацієнта, і їх потрібно приймати пожиттєво, навіть якщо вірусне навантаження більше не визначається за допомогою тестів. 

3. Використання засобів бар’єрної контрацепції (презервативів)

Як чоловічі, так і жіночі презервативи, доступні у різних матеріалах, текстурах, кольорах, запахах і смаках. Ви можете обрати саме ті, що до вподоби вам із партнером. Дуже важливо надягати презерватив до початку будь-якого сексуального контакту, адже це – найефективніший засіб захисту від ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.

4. Доконтактна профілактика ВІЛ (PrEP)

PrEP – це приймання антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. Якщо людина має високий ризик інфікування ВІЛ, приймає PrEP і використовує презервативи, вона має понад 99% захисту від передавання ВІЛ статевим шляхом. PrEP приймають перорально щодня за схемою, визначеною лікарем. PrEP видають безоплатно.

5. Постконтактна профілактика ВІЛ (PEP)

Одним зі способів запобігти інфікуванню ВІЛ є вчасне та правильне застосування медикаментозної постконтактної профілактики. Відповідно до «Стандартів охорони здоров’я доконтактної та післяконтактної медикаментозної профілактики інфікування ВІЛ» антиретровірусні препарати призначають невдовзі після можливого контакту з вірусом, щоби перешкодити інфікуванню. PEP призначають і здійснюють якомога швидше, але не пізніше 72 годин після контакту, у результаті якого потенційно могло статися передавання ВІЛ. Цей спосіб слід застосовувати лише в екстрених ситуаціях. Він не призначений для регулярного використання. Якщо вам потрібна постконтактна профілактика, якомога швидше зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я чи АРТ-сайту (пункту, де можна отримати АРВ-терапію).

6. Тестування на ВІЛ під час вагітності

Важливо пройти тестування на ВІЛ, яке вам запропонує лікар під час ведення вагітності. Жінки, що мають ВІЛ-інфекцію, можуть народжувати здорових дітей. Що раніше діагностувати ВІЛ і почати лікування, то ефективніше ліки допоможуть запобігти передачі інфекції вашій дитині. Приймання АРВ-терапії та підтримання невизначуваного вірусного навантаження під час вагітності, пологів, а також під час грудного вигодовування знижує ймовірність передачі інфекції від матері до дитини через грудне молоко до менш ніж 1%.

7. Відмова від наркотиків

Найкращий спосіб запобігти інфікуванню ВІЛ через вживання наркотиків – відмовитися від них взагалі. Але якщо ви все ж робите це в ін’єкційний спосіб, використовуйте тільки стерильні шприци та голки, ніколи не діліться ними з іншими та не використовуйте ті, якими користувалися інші люди.

8. Безпечна сексуальна поведінка

Намагайтеся уникати небезпечної сексуальної поведінки (особливо – під час вживання наркотиків). За таких обставин ймовірність випадкових сексуальних контактів зростає, тож подбайте про те, щоби в разі, якщо це станеться, ви мали з собою засоби бар’єрної контрацепції та могли правильно ними користуватися. 

ВІЛ – це вірус, який вражає імунну систему людини. Медична наука ще не винайшла жодних ліків, які дозволили б позбавитися ВІЛ-інфекції – якщо людина інфікувалася ВІЛ, він залишається з нею на все життя. Тож дуже важливо дотримуватися певних правил, які допоможуть вам і вашим партнерам запобігти інфікуванню або передачі ВІЛ-інфекції іншим.