Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Допомога українським медикам та армії Опитування Психічне здоров'я Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Адміністративні послуги МОЗ
Медичним працівникам
Освіта
Стратегія розвитку медичної освіти Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
eHealth
Контакти

Розвінчуємо найрозповсюдженіші міфи про «контузію»

Легкі черепно-мозкові травми, спричинені дією вибухової хвилі, супроводжували всі війни, відколи вперше застосували артилерію. Після початку повномасштабної війни росії проти України, так звана «контузія» стала справжнім викликом для боєздатності наших підрозділів.

Погляд на проблему «крізь пальці» та недостатня вивченість цього виду ураження і його наслідків призвели до формування безлічі міфів. Розгляньмо найрозповсюдженіші з них.

 Міф 1: Термінологія

Часто невидимий вплив вибухової хвилі називають «контузією». Втім, це визначення  не завжди коректне. Найчастіше вибухова хвиля викликає струс головного мозку (лат. commotio). Його синонім — легка черепно-мозкова травма (англ. mild Traumatic Brain Injury). Водночас контузія (англ. contusion) про значно важчий вид травми, який нерідко може потребувати реанімаційних заходів.  

Також вибухова хвиля може викликати ураження слухового та вестибулярного апаратів. Його називають акубаротравмою. Цей термін теж часто вживають неправильно. Наприклад, коли кажуть виключно про струс головного мозку. 

Міф 2: «Швидке відновлення» після черепно-мозкової травми легкого ступеня

Відомо, що під впливом різних факторів в 70% випадків допомога людям із такою травмою надається неправильно чи без урахування індивідуальних особливостей. Йдеться, зокрема, про:

-        неправильне ведення травми в гострому періоді,

-        відсутність якісної реабілітації,

-        старший вік,

-        наявність супутніх хронічних захворювань,

-        черепно-мозкові травми в анамнезі,

-        важкі психоемоційні перевантаження.

Наявність цих додаткових факторів часто унеможливлює швидке відновлення після травми та негативно впливає на спроможність людини відновити втрачені функції.

МІФ 3:  Треба зробити МРТ, щоб побачити «контузію»

В основі «контузії» — струс мозку, який призводить до його ушкодження. При цьому зміни відбуваються на рівні нейронів та їх звʼязків. Магнітно-резонансна томографія дозволяє побачити лише опосередковані ознаки наслідків травми. Наприклад, патологію оболонок мозку, якщо вона виникла.

Також проведення МРТ, КТ чи інших подібних досліджень не рекомендовано проводити у разі звичайного струсу головного мозку. Воно передбачене клінічними настановами, виключно в випадку наявності у пацієнта симптомів, які свідчать про інший, більш важкий, тип ураження.

МІФ 4: Лікування пацієнтів із «контузією» крапельницями

 Внутрішньовенне введення будь-яких препаратів у разі легкої черепно-мозкової травми не відповідає жодним клінічним настановам та не є доказовим.

 Медикаментозне лікування, звісно, застосовується для покращення окремих симптомів, проте визначальну роль відіграють якісна реабілітація та зміна способу життя людини.

МІФ 5: Людям із легкою черепно-мозковою травмою треба уникати будь-яких фізичних навантажень

Насправді ситуація протилежна. Протипоказані виключно надмірні навантаження. Легка фізична активність на кшталт аеробіки  — надпотужний інструмент для відновлення функцій мозку. Адже рух допомагає мозку будувати нові нейронні зв’язки.