Реабілітація на Черкащині: 3 медзаклади спроможної мережі мають реабілітаційні відділення, ще 6 — в процесі

Розвиток стаціонарної реабілітаційної допомоги на базі 228 кластерних та надкластерних лікарень країни — пріоритет МОЗ. Це невід’ємна частина стратегії Міністерства та політики героїв. Аби кожен цивільний чи військовий мав змогу максимально оперативно отримати безоплатну та якісну реабілітацію, в кожній лікарні відповідного рівня має бути від 30 до 60 стаціонарних реабілітаційних ліжок. Так має виглядати справжня повага та вдячність тим, хто щодня боронить нашу країну від окупантів на фронті і тим, хто попри війну залишився в країні й продовжує підтримувати економіку держави. 

Втім, не всі директори медзакладів це розуміють. Зокрема, мова про Черкаську область, в якій стаціонарна реабілітація з  дев’яти кластерних і надкластерних медзакладів доступна лише в трьох. Аби стимулювати розвиток реабілітаційних відділень в регіоні, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко організував виїзну нараду з керівниками кластерних та надкластерних лікарень Черкаської області. 

«Ми вже зараз розуміємо, що наше рішення про відкриття реабілітаційних відділень на базі багатопрофільних лікарень — правильне. Оскільки монопрофільні медичні заклади в 80% випадках не можуть ефективно допомогти при політравмі, яку нерідко отримують військові або нейротравмі, з якою потрапляють на реабілітацію цивільні після інсульту», — зазначив Віктор Ляшко.

І в цьому контексті слід розуміти, що мета розбудови стаціонарних відділень на базі спроможної мережі — покращення доступності послуг із відновлення людини. Щоб кожен пацієнт із травмою, пораненням або захворюванням не їхав із Черкас в Рівне чи Івано-Франківськ. Бо це втрата дорогоцінного часу. Часу, який грає проти повноцінного відновлення людини. Адже реабілітаційна допомога має розпочинатись ще в гострому періоді, одночасно з кваліфікованою медичною. В ідеалі — мова про перші 24 години після стабілізації стану пацієнта. Інакше ефективність всіх втручань, спрямованих на відновлення функцій, знижується. А ризик виникнення ускладнень на кшталт застійних пневмоній, тромбозів чи пролежнів — зростає. Разом із тим збільшується й шанс інвалідизації пацієнта. 

Тож розбудова реабілітаційних відділень у всіх кластерних та надкластерних лікарнях — не примха, а вимога сьогодення. Сьогодення, сповненого ракетних чи артилерійських обстрілів мирних міст, активних бойових дій на фронті й неймовірної кількості поранених. Забезпечення їх повноцінною, якісною й безоплатною медичною та реабілітаційною допомогою — нагальна необхідність, яку має розуміти кожен очільник ДОЗу чи лікарні. 

Звісно, нерідко відкриття відділень може залежати від фінансової спроможності медзакладів. Покращити яку готове як Міністерство охорони здоров’я, так і закордонні чи українські партнери. 

«Наше спільне завдання — повернути людей після травм, поранень чи хвороб до звичного життя. Вони мають відчувати, що держава про них не забула. Задля цього треба зробити все від нас залежне, аби повернути їм здатність піклуватись про себе самостійно, повноцінно відпочивати та працювати. Задля цього ми готові на державному рівні долучатися до розвитку реабілітації в регіонах, щоб у найближчій перспективі кожна кластерна та надкластерна лікарня мали від 30 до 60 реабілітаційних ліжок. Зокрема, йдеться про ремонти й забезпечення обладнанням для ерготерапії та фізичної терапії. Але я одразу хочу зазначити, ми не будемо розподіляти обладнання туди, де воно буде стояти у ящиках та припадати пилом. Кожен керівник лікарні повинен максимально акумулювати ресурс для створення потужного реабілітаційного відділення: провести ремонт, забезпечити обладнанням та розвивати кадровий ресурс. Зараз медзаклади для цього мають всі необхідні кошти у вигляді залишків на рахунках», — зазначив міністр охорони здоров’я.

Якщо звернути увагу на кластерні й надкластерні лікарні Черкаської області, стає зрозуміло, що коштів в переважної більшості медзакладів цілком достатньо. Якщо ж грошей на рахунках вистачає, проте реабілітаційні відділення не відкрито — проблема не в фінансах, а в пріоритетах медичного закладу та логіці використання коштів місцевих бюджетів. Втім, позиція МОЗ залишається непохитною: в кожній кластерній та надкластерній лікарні має запрацювати повноцінне реабілітаційне відділення. Бо це рішення не про колір нової бруківки, а про людські життя та здоров’я.

Нагадаємо, політика героїв — пріоритет держави. Вона передбачає прояв поваги до захисників країни не на словах, а на ділі. Тож завершення формування мережі реабілітаційних відділень на базі кластерних та надкластерних лікарень до кінця року — обов’язок департаментів охорони здоров’я та обласних військових адміністрацій. Відповідне доручення під час селекторної наради з регіонами дав міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Довідка: Всі послуги з ефективного та дієвого відновлення повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. Для проходження амбулаторної реабілітації вистачить електронного направлення від лікаря первинної ланки або лікуючого лікаря.

Для проходження стаціонарного відновлення достатньо отримати електронне направлення від лікуючого лікаря. Також послуга доступна в разі переведення з одного медичного закладу чи клінічного підрозділу до іншого. 

Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із процедурами від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу. 

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.