Онкопатологія: життя «до» і «після» діагнозу

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я щороку виявляється понад 19 млн нових випадків онкологічних захворювань і реєструється понад 9 млн смертей від раку.

В Україні щороку діагностують 140 тис. нових випадків, а показник смертності – понад 62 тис.

Однак через пандемію коронавірусу кількість звернень значно зменшилася. Наприклад, протягом 2020 року кожен п’ятий українець не відвідав лікаря-онколога. Це приблизно 20 тисяч людей, які вже цього року звертаються до фахівців із занедбаними стадіями.

Найчастіше у 2020 році діагностували рак молочної залози, потім – рак легень, колоректальний рак (злоякісна пухлина товстої та прямої кишки) та рак передміхурової залози. При цьому чоловіки хворіють на 19% частіше за жінок.

За попередніми даними, у 2040 році очікується 28,4 млн вперше встановлених діагнозів «онко» в світі. Таку тенденцію пов’язують із збільшенням тривалості життя майже в усіх країнах світу.

Ніхто не може бути впевнений у тому, що питання онкології його ніколи не торкнеться. Головне – аби кожен усвідомив важливість планових візитів до лікарів і не відкладав їх на потім. У боротьбі з онкопатологіями, крім безперечної ролі лікаря, визначальним є також правильне ставлення до діагнозу самого пацієнта.

Як вчасно розпізнати перші «дзвіночки» онкозахворювання, які обстеження та в якому віці необхідно проходити, як правильно прийняти діагноз та що робити далі – все це розглянемо у матеріалі.

Повну версію колонки Андрія Безносенка читайте на сайті ukrinform.ua