Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Допомога українським медикам та армії Опитування Психічне здоров'я Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Адміністративні послуги МОЗ
Медичним працівникам
Освіта
Стратегія розвитку медичної освіти Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
eHealth
Контакти

Одне із головних завдань реформи шкільного харчування – зниження рівня захворюваності на неінфекційні захворювання в Україні – Віктор Ляшко

У Києві презентували Стратегію реформи шкільного харчування, затверджену наприкінці жовтня Кабінетом міністрів. Захід під головуванням Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та за участі Першої леді Олени Зеленської відбувся у Києві 13 жовтня. На ньому були присутні представники уряду, Офісу Президента, профільних державних структур і органів, а також міжнародних неурядових організацій і посольств.

На найближчі роки Стратегія стане «дорожньою картою» реалізації реформи харчування у закладах освіти на всіх рівнях: від центрального до місцевого. На її основі громади можуть розробити регіональні стратегії впровадження змін на місцях.

Як зазначив під час виступу Прем'єр–міністр Денис Шмигаль, мета реформи — забезпечити різноманітне, збалансоване і якісне харчування в школах і дошкільних закладах:

«Закликаю всіх відповідальних включатися в роботу, зокрема громади, адже від них залежатиме виконання практичних кроків». 

Затвердження Стратегії як дорожньої карти реформи до 2027 року є важливою та знаковою подією для успішного втілення змін в організацію харчування дітей у школах та садочках. Стратегія визначає план дій на 2023–2024 роки та чотири стратегічні цілі реформи до 2027 року:

  1. Замовники мають достатньо коштів для закупівель харчових продуктів чи послуг з організації харчування та здійснення закупівель просто та ефективно.
  2. Харчоблоки закладів освіти відновлені та модернізовані з використанням новітніх технологічних процесів, покращені показники енергоефективності та дотримання принципів системи НАССР (Hazard Analysis Critical Control Points).
  3. Органи місцевого самоврядування і закладів освіти забезпечені достатньою кількістю кваліфікованих працівників, які якісно та безпечно організовують харчування і сприяють формуванню в учнів здорових харчових звичок.
  4. Українці свідомо обирають здорове харчування.

«Ми починали реформу шкільного харчування, як то кажуть, в іншому житті – у 2020 році. Вже тоді постало багато викликів. Виявилося, що доведеться змінювати санітарний регламент для закладів освіти, постанову уряду щодо нутриціології та порядку організації харчування у школі. Не лише змінювати та оновлювати меню, переучувати кухарів, оновлювати обладнання, а й, головне, змінювати психологію. Переконання вчителів, батьків, родин, усього суспільства. Я вдячна всім учасникам реформи за те, що ми спільними зусиллями таки продовжили її в час повномасштабного вторгнення. Не відступилися. Відчули, що школі саме зараз украй потрібен розвиток», – сказала ініціаторка реформи перша леді України Олена Зеленська.

На нараді очільники профільних міністерств представили здобутки реформування системи харчування в закладах освіти в межах стратегічних цілей, до впровадження яких вони залучені.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко нагадав про одне з головних завдань змін системи шкільного харчування – гостру потребу зниження в Україні рівня захворюваності на неінфекційні захворювання (НІЗ): діабет, серцево-судинні та онкологічні хвороби тощо. Чинники, які призводять до них, біологічні й поведінкові, зокрема тютюнокуріння, вживання алкоголю та нездорове харчування.

Очільник МОЗ наголосив на тому, що в нашій країні наслідком розповсюдженості НІЗ є один з найнижчих показників тривалості життя в Європі. Щоби змінити ситуацію, українці мають уважніше ставитися до свого способу життя та харчових звичок. Реформа шкільного харчування має допомогти дітям сформувати такі звички вже в дитинстві, що дозволить уникнути проблем зі здоров'ям в майбутньому. 

Крім того, Віктор Ляшко підкреслив важливість міжнародної співпраці на цьому шляху — використання досвіду інших країн, їхніх успішних практик — та розповів про перспективи вступу України до Коаліції шкільного харчування. 

«Причиною понад 80% передчасних смертей в Україні є неінфекційні захворювання. Тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та нестача фізичної активності — чинники, що до них призводять. Наше спільне завдання — зберегти здоров'я майбутнього покоління українців, допомогти сформувати здорові звички та прищепити культуру здорового способу життя. Забезпечення здорового та повноцінного харчування дітей у закладах освіти — це великий крок у цьому напрямку. Ідеться про посилення людського капіталу та, зрештою, процвітання країни. Україна за ініціативи першої леді Олени Зеленської впроваджує реформу харчування в закладах освіти з 2020 року. Ми вже досягли суттєвих успіхів. Ані пандемія, ані навіть повномасштабна війна не зупинили роботу над реформою, якої так давно потребували маленькі українці. Минулого тижня Уряд ухвалив Постанову про запит на приєднання до Коаліції шкільного харчування. Упевнений, разом із партнерами ми зможемо досягти ще більших результатів заради благополуччя наших дітей», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Він додав, що приєднання до міжнародної коаліції дозволить Україні залучати інвестиції від партнерів та інших учасників для продовження реформи шкільного харчування. Крім того, українські молоді науковці зможуть долучитися до дослідницького консорціуму, який розробляє незалежні, засновані на доказах, ефективні та економічно доцільні національні програми охорони здоров’я школярів та шкільного харчування.

 

Довідка:

Розроблення Стратегії реформування системи шкільного харчування до 2027 року відбулося за підтримки та сприяння Швейцарсько-українського проєкту DECIDE. Серед організацій, які зробили внесок реформу – ЮНІСЕФ в Україні, Швейцарсько-український проєкт DECIDE, Фонд Говарда Баффета, Посольство Швейцарії в Україні, посольство Естонії в Україні, Всесвітню продовольчу програму ООН в Україні, Всесвітня організація охорони здоров’я, «ДІЄМО ДЛЯ ЗДОРОВ’Я».