Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Допомога українським медикам та армії Опитування Психічне здоров'я Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Адміністративні послуги МОЗ
Медичним працівникам
Освіта
Стратегія розвитку медичної освіти Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
eHealth
Контакти

Новий етап медреформи суттєво покращить якість медичної допомоги – Олексій Яременко

Ще на початку літа МОЗ розпочало впровадження нового етапу медреформи, який ліквідує застарілий та неефективний поділ лікарень на міські, районні та обласні. Натомість будуть створені надкластерні, кластерні та загальні лікарні, які матимуть чітко прописаний функціонал та визначену роль в госпітальному окрузі. 

Кожна громада матиме орієнтир, де і які послуги буде отримувати її населення, а де буде необхідна співпраця з іншими громадами. Найпростіші випадки спрямовуватимуться в загальні лікарні, пацієнти з більш складними захворюваннями потраплятимуть до кластерних та надкластерних медзакладів. 

Перші кроки нового етапу медреформи розпочнуться вже у наступному році, зі зміни підходів до лікування серцево-судинних захворювань. З 2023-го маршрут пацієнта з інсультами та інфарктами пролягатиме лише в кластерну і надкластерну лікарню або ж в кардіологічний центр. Саме в цих медзакладах пацієнт зможе отримати високий рівень медичної допомоги. 

За словами заступника міністра охорони здоров'я, громади, чиї лікарні будуть визначені як кластерні, мають чітко розуміти покладені на них зобов'язання. Адже вони відповідатимуть за медичну допомогу не лише у своїй громаді, а й у всьому кластері. Кожен кластер буде розрахований мінімум на 150 тисяч населення. Те ж саме стосуватиметься і загальних лікарень, які у госпітальному окрузі обслуговуватимуть 50-80 тисяч населення, в середньому це 2-6 громад. 

«Кожна громада, медзаклад якої потрапив до спроможної мережі, має чітко розуміти, що на кожен із закладів чекає велика робота з посилення спроможності, забезпечення безоплатної медичної допомоги, покращення якості надання медичної допомоги тощо. Це велика відповідальність, яка лягає на плечі власника та керівника лікарні. Тому, безумовно, в цьому процесі громади мають об'єднати свої зусилля, заради того, щоб населення на їх території було забезпечене якісною медичною допомогою», – розповів Олексій Яременко, коментуючи роль місцевої влади у побудові спроможної мережі медичних закладів.  

Заступник міністра охорони здоров'я нагадав, що наразі в Україні, в межах медичної реформи не йдеться про закриття лікарень. Менш потужні медичні заклади, які не потрапляють до спроможної мережі, надалі продовжать працювати та надавати медичну допомогу населенню. Крім того, у 2023 році вони так само фінансуватимуться коштом Програми медичних гарантій за винятком пакетів на лікування інсультів та інфарктів, які з наступного року стануть доступними лише для кластерних та надкластерних медзакладів. 

Нагадаємо, на початку літа МОЗ розпочав впровадження наступного етапу медичної реформи, який передбачає створення спроможної мережі медичних закладів.