"На сході України на сьогодні зруйновано близько 500 аптек" – 1-й заступник міністра охорони здоров'я

Перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Комаріда розказав агенції "Інтерфакс-Україна" про те, як в умовах війни розвивається фармринок

- Що, на вашу думку, є головним в роботі фармринку в умовах війни?

- Мені здається, що головне для фармринку в умовах воєнного стану, ускладненої логістики, закритого авіа- і морського сполучення - це і те, що ліки продовжують доставлятися, і те, що пацієнти можуть їх придбати чи отримати за урядовими програмам реімбурсації.

-А що за неурядовими програмами? Адже ціни на деякі препарати виросли майже удвічі, тож ринок за будь-яких умов покаже зростання?

- По-перше, ціни зросли не майже удвічі. У нас на фармринку середнє підвищення цін значно нижче, ніж в інших товарних категоріях по Україні. Станом на 23 лютого ми зафіксували реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і відтоді не вносили до нього жодних змін, які могли б вплинути на підвищення цін. Ми постійно комунікуємо у цих питаннях з міжнародними виробниками, вже не кажу про українських виробників, які свідомо зайняли позицію не піднімати ціни, тим паче на найважливіші препарати.

Що стосується міжнародних фармкомпаній, то ми їх просили зафіксувати ціни у гривні, а не прив'язуватися до курсу іноземних валют. Звісно, в умовах здорожчання логістики та енергоносіїв підняття цін було не уникнути, але такого суттєвого підвищення в рази не сталося. Ми постійно моніторимо скарги. І хоча скарги на підняття цін є, але коли розбираємося детально, то підвищення не таке суперкритичне.

-Ну, наприклад, якщо препарат коштував 370 грн, а наразі 620 грн - це суттєве підвищення?

- У цьому випадку так, це суттєве підняття ціни. Якщо ми отримаємо подібну скаргу, розбиратимемося. Держлікслужба проводить щотижневий моніторинг цін, не лише в аптечній мережі, а й по всьому ланцюгу постачання. Всі учасники ринку абсолютно прозоро відкривають ціни, тож ми бачимо, хто яку націнку ставить, хто яку маржу висуває.

Були певні коливання цін на початку війни. Інколи вони були пов'язані з помилками, коли вже в аптеках неправильно подали ціну. Подекуди траплялися й певні маніпуляції через бажання заробити. Однак ми з першого дня були на постійному зв'язку з найбільшими аптечними мережами, які нам доповідали, якщо дистриб'ютор чи виробник намагався завищити ціну. Втім, націнка практично залишалася сталою і до, і під час війни.

-А як зараз під час війни здійснюється логістика?

- Зараз імпортні ліки доставляються здебільшого автомобільним транспортом з Європи. Такі маршрути було важко налагодити, та іншого виходу не було. Всі прийняли нову реальність і співпрацювали із міжнародними логістичними компаніями. І хоча були проблеми, адже багато хто не хотів перетинати кордон і заїжджати в Україну через певні побоювання та ризики страхування вантажів, але ми всіх переконували. Головне було довезти препарати до Львова, там вже підключалися українські логісти.

Якщо до війни найбільше розмитнень ліків було у Києві, Дніпропетровській області, то зараз лідирує Львівщина. Раніше перевезення відбувалися в нічний час, а вдень препарати розвозили по аптеках. Наразі ж вся логістика відбувається у денний час.

- Як ви працюєте з дистриб'юторами?

- Намагаємося знайти підхід. Ми постійно їм телефонували, запрошували на зустрічі, вислуховували їхні проблеми, допомагали із бронюванням працівників, із перепустками, побудовою логістичних маршрутів.

- Ви видавали їм перепустки?

- На рівні Києва ми домовилися з Держлікслужбою про те, що буде певна категорія транспорту, який перевозить ліки і може отримати спецперепустки. Це стосується, зокрема, переїзду мостів, що було дуже критично.

Перепусками користувалися - хтось активніше, хтось менш активно. Сьогодні, через три місяці після початку війни, ми вже можемо говорити, що для пересування по Києву та інших містах перепустки не потрібні, але на початку війни ситуація була зовсім іншою. Тоді на блокпостах не дивилися, що ти везеш. Я особисто проходив маршрут від завантаження лікарських засобів зі складу одного з дистриб'юторів до аптек, щоб пересвідчитися, що є проблеми, і знайти шляхи їх вирішення. Практично на кожному блокпості машину з ліками відводили вбік, дивилися багажник, перевіряли накладні, документи. Враховуючи величезну кількість блокпостів по Києву, все це займало чимало часу.

Знадобився певний період, аби зрозуміти, що спочатку треба завантажити машини, які їдуть на правий берег Києва, а вже після того ті, що їдуть на лівий – так вони можуть швидше повернутися. Таким чином, у робочому порядку, шляхом спроб і помилок, вибудовувалася нова фармацевтична логістика.

Повну версію інтерв'ю читайте на сайті interfax.com.ua