На дофінансування неспроможних лікарень Полтавщини держава витратила понад 80 мільйонів гривень

Одними з лідерів щодо розміру дофінансування за пакетом «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги» залишаються лікарні Полтавщини. Лише з початку року медичним закладам в Полтавській області було виплачено понад 84 мільйони гривень дофінансування. Ці кошти були спрямовані на забезпечення медиків заробітною платою. 

Загалом держава на додаткове фінансування неспроможних лікарень держава витратила з початку року 837 мільйонів гривень.

Водночас керівництво кожної лікарні, яка отримує пакет дофінансування, мало зробити конкретні кроки для підвищення спроможності закладу: розробити фінансові плани, оптимізуватися або ж об'єднатися з більш потужним медзакладом. 

Значна частина лікарень користуються механізмом дофінансування вже не перший рік. Однак за цей час не ухвалили жодних управлінських рішень та жодним чином не покращили своє фінансове становище. 

«Майже три роки Україна підтримувала медзаклади, які неспроможні виплачувати працівникам заробітну плату. Таке дофінансування безперебійно працювало й у війну. Тобто кожна лікарня мала більш ніж достатньо часу, аби розробити плани фінансового розвитку та втілити їх в життя. Натомість багато з них обрали інший шлях – не ухвалювати жодних рішень та розраховували що і надалі розпорошуватимуть кошти з державного бюджету. Але у війну держава більше не фінансуватиме бездіяльність керівництва лікарень», — сказав заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко під час зустрічі з керівництвом Нацслужби здоров'я та керівниками фінансово неуспішних лікарень Полтавщини. 

Одна з основних причин, чому медичний заклад залишається неспроможним, — це невідповідність між потребами населення у медичній допомозі та штатом лікарні. У деяких медзакладах на два лікарі в день припадає в кращому випадку один пацієнт. При цьому такі лікарні щомісяця просять у держави по кілька мільйонів гривень дофінансування. 

«Ми готові допомагати лікарням обладнанням, аби вони мали можливість законтрактуватися на додаткові пакети НСЗУ та розвивати послуги, які затребувані у населення. Одночасно маємо працювати з тими, хто готовий робити конкретні кроки для покращення фінансового становища закладу, а не просто розпорошувати кошти в нікуди», — акцентував заступник міністра охорони здоров'я. 

У найближчі тижні кожна неспроможна лікарня має підготувати не лише чіткий план виходу із фінансової ситуації, а й план подальшого розвитку закладу та представити його на розгляд Міністерства. 

Нагадаємо, напередодні МОЗ повідомляло, що кожен керівник має розробити модель розвитку та оптимізувати роботу свого медзакладу у найкоротший термін.