Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Допомога українським медикам та армії Опитування Психічне здоров'я Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Адміністративні послуги МОЗ
Медичним працівникам
Освіта
Стратегія розвитку медичної освіти Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
eHealth
Контакти

Контрацепція: основні методи та їх характеристики

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зазначає, що у 2019 році 1,1 млрд жінок з-поміж 1,9 млрд жінок репродуктивного віку у всьому світі мали потребу в плануванні сім’ї. З них 842 млн використовували методи контрацепції, а 270 млн мали незадоволену потребу в контрацепції.

Щороку у період 2015-2019 рр. у світі робилося в середньому 39 абортів на 1000 жінок віком від 15 до 49 років. 29% всіх вагітностей закінчилися через штучне переривання, при цьому кожний третій аборт проводився в найменш безпечних або небезпечних умовах.

Існує багато різних способів контрацепції. Наприклад:

  • оральні протизаплідні таблетки, імплантати, ін’єкції та пластирі;
  • вагінальні кільця;
  • внутрішньоматкові спіралі;
  • презервативи (чоловічі та жіночі); 
  • чоловіча та жіноча стерилізація; 
  • лактаційна аменорея. 

Вони мають різні механізми дії та ефективність у запобіганні небажаній вагітності. При цьому тільки один метод контрацепції, презервативи, перешкоджає як вагітності, так і поширенню інфекцій, що передаються статевим шляхом, зокрема ВІЛ. До того ж усі перелічені методи й засоби запобігання, крім презервативів, вимагають консультації лікаря, а деякі навіть хірургічного втручання. 

Детальніше розглянемо найбільш поширені методи контрацепції.

Гормональні методи: оральні таблетки, імплантати, пластирі, вагінальні кільця тощо. Вони виділяють невелику кількість одного або кількох гормонів, які перешкоджають овуляції.

Внутрішньоматкові спіралі (ВМС) – це контрацептивний засіб, який імплантують у матку, де він виділяє мідний компонент або невелику кількість гормону, щоб запобігти проникненню сперматозоїдів до яйцеклітини.

Таблетки екстреної контрацепції використовують для запобігання вагітності після незахищеного сексу або якщо контрацепція виявилася неефективною.

Чоловічі презервативи надягаються на ерегований статевий член безпосередньо перед його введенням. Жіночі презервативи (фемідом) вводяться у вагіну незалежно від ерегованості члена. Вони можуть залишатися всередині до 10 годин, тому такий презерватив можна «одягнути» за кілька годин до сексу, а не безпосередньо перед початком. При правильному використанні як чоловічі презервативи, так і фемідоми надійно захищають від небажаної вагітності та запобігають передачі хвороб, що передаються статевим шляхом. Обидва засоби утворюють бар’єр, що перешкоджає зустрічі сперми та яйцеклітини. 

Стерилізація вважається постійним та надійним методом. Унаслідок вазектомії стає неможливим потрапляння сперматозоїдів у секрет передміхурової залози чоловіків, а відтак сперматозоїди при статевому акті не потрапляють у статеві шляхи жінки й не можуть запліднити яйцеклітину. Жінки можуть пройти процедуру трубної оклюзії – хірургічного блокування прохідності маткових труб. Важливим є добровільний і усвідомлений вибір такого методу контрацепції.

Перерваний статевий акт – один із найдавніших природних методів контрацепції, що полягає в виведенні статевого члена з піхви до початку еякуляції. Цей метод украй ненадійний, оскільки сперматозоїди у чоловіка можуть знаходитись в уретрі й виділятися до моменту сім’явиверження. Крім того, він не захищає від інфекцій, що передаються статевим шляхом. 

Симптотермальний метод заснований на тому, щоб обчислити момент овуляції й утримуватися від контактів у цей період. Такий метод досить клопіткий та вимагає щоденної оцінки слизу і базальної температури, яка має  вимірюватися відразу після пробудження до будь-якої фізичної активності. І  навіть при дуже правильному виконанні цей метод залишається не дуже надійним.

При виборі способу контрацепції необхідно враховувати:

  • ефективність,
  • надійність,
  • безпечність,
  • доступність,
  • побічні дії,
  • неконтрацептивні ефекти,
  • інші критерії, в тому числі й психологічного характеру.

Частиною процесу покращення якості допомоги в плануванні сім'ї є саме вибір методу контрацепції та розуміння потреби партнерів. Наголошуємо, що безпечний та коректний метод контрацепції слід обирати з вашим лікарем, зважаючи на стан здоров’я та особисті потреби й бачення. 

З медичними рекомендаціями ВООЗ щодо безпеки різних методів контрацепції для використання в контексті специфічних станів здоров’я та особливостей можна ознайомитись за посиланням.