Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Допомога українським медикам та армії Опитування Психічне здоров'я Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Адміністративні послуги МОЗ
Медичним працівникам
Освіта
Стратегія розвитку медичної освіти Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
eHealth
Контакти

8 міфів про артеріальну гіпертензію: коментує кардіолог

Артеріальна гіпертензія (або іншими словами гіпертонічна хвороба) є одним з найбільш розповсюджених  хронічних захворювань і у світі, і в Україні. В Україні кожен 3-й дорослий має підвищений артеріальний тиск (АТ), що підвищує ризик розвитку мозкового інсульту, інфаркту міокарду, серцевої чи ниркової недостатності.

Зібрали поширені міфи та факти щодо артеріальної гіпертензії разом з лікарем -кардіологом, доктором медичних наук Ларисою Міщенко.

 

МІФ: Артеріальна гіпертензія - це спадкова хвороба. Якщо хворіли батьки, то мені цього не уникнути

Спадковість відіграє велику роль у розвитку артеріальної гіпертензії. Проте обтяжена спадковість не означає 100% ймовірності розвитку цього захворювання. Якщо ваші батьки мають проблеми з тиском, дотримання здорового способу життя може запобігти розвитку гіпертензії, а періодичний контроль тиску - вчасно виявити проблему.

 

МІФ: На артеріальну гіпертензію хворіють люди старшого віку, тому молодим не варто турбуватися

Насправді ця хвороба може вражати не тільки дорослих різного віку, а й навіть дітей. Останнім часом спостерігається тенденція до зростання частоти артеріальної гіпертензії серед дітей та молоді, що здебільшого пов’язано з поширенням ожиріння, нездорового харчування, малорухливого способу життя та шкідливих звичок. Крім того, часто хвороба може довго залишатись не виявленою, оскільки більшість людей не зважають на цю проблему в молодому віці.

 

МІФ: Тиск може підвищуватись тільки на прийомі у лікаря. Це називається «гіпертензія білого халату»

Такий феномен існує, проте, щоби точно його встановити, потрібно провести додаткове вимірювання тиску поза кабінетом лікаря. Це може бути амбулаторний добовий моніторинг тиску з використанням спеціального приладу, який програмується та самостійно вимірює тиск протягом доби і дозволяє оцінити реакцію на різні навантаження в умовах звичайного життя.

 

МІФ: Ліки потрібно приймати лише тоді, коли погано

Це дуже поширений міф, яка коштує здоров’я, а інколи й життя пацієнтам. Сьогодні не існує іншого способу запобігти ускладненням гіпертензії (інсульту, інфаркту, ураженню нирок, судинній деменції тощо) крім дотримання здорового способу життя та регулярного медикаментозного лікування.

При цьому прийом ліків повинен нормалізувати тиск. Лікарі в професійному спілкуванні застосовують поняття «досягнення цільового АТ». Що це означає? Ваш лікар підбирає певні ліки - як правило, комбінацію різних антигіпертензивних препаратів - в певних дозах і пересвідчується, що при їх вживанні ваш тиск нижчий ніж 140/90 мм рт.ст. Саме цю підібрану «схему» ви маєте кожного дня приймати задля збереження досягнутого результату в контролі тиску.

 

МІФ: Не існує поняття “робочого” тиску

Деякі люди називають високий тиск своїм нормальним станом, оскільки вони не мають ніяких скарг та негативних почуттів при цьому. Це не означає, що лікуватись не потрібно.

Іноді зустрічаються пацієнти, які не мають ніяких скарг або суб’єктивних почуттів при АТ 190/120 мм рт.ст., але ж це не означає, що не потрібно лікувати такий загрозливий стан.

Чому важливо лікувати артеріальну гіпертензію з перших проявів захворювання? Іноді цю хворобу називають німим вбивцею – за відсутності значного дискомфорту та болю постійно підвищений АТ чинить несприятливий вплив на серце, судини й нирки.

Спочатку ці зміни ніяк не проявляються, і їх можна виявити лише за допомогою спеціальних досліджень, але якщо хвороба прогресує, ці зміни поглиблюються та можуть перейти в інсульт, інфаркт або інші важкі ускладнення. Тому що раніше ви почнете контролювати свій тиск, то менше шансів ви надаєте хворобі для прогресування.

 

МІФ: Для лікування достатньо “прокапатись” 1-2 рази на рік

Таке “лікування” не допоможе вирішити проблему. Потрібно регулярно та ретельно приймати ліки. Результати численних досліджень доводять, що регулярне лікування хвороби та здоровий спосіб життя зменшують ризик серцево-судинних захворювань. Наукових обґрунтувань ефективності методу внутрішньовенного вливання не існує.

 

МІФ: Артеріальну гіпертензію можна вилікувати народними методами

У випадку проблем з тиском народні методи не працюють. Тому якщо ви побачили чудодійний спосіб позбавлення від артеріальної гіпертензії, як-от настоянки чи спеціальні ванни - не варто витрачати час і кошти на ці методи.

 

МІФ: Тиск з віком зростає

На сьогодні не існує ніяких вікових норм показників артеріального тиску Якщо на прийомі у лікаря АТ ≥ 140/90 мм рт.ст., і такий рівень підтверджується як мінімум двічі протягом місяця на окремих візитах, це свідчить про артеріальну гіпертензію незалежно від віку хворого. Сучасні підходи до лікування артеріальної гіпертензії в людейяким понад 65 років (і навіть понад 80 років), полягають у призначенні постійної медикаментозної терапії з метою нормалізації АТ та зменшення ризику, перш за все, мозкового інсульту та інфаркту міокарда.