28 вересня - Всесвітній день боротьби проти сказу

28 вересня відзначають Всесвітній день боротьби зі сказом. Сказ — це гостре інфекційне вірусне захворювання тварин і людей. Характеризується запальними процесами (енцефаліт) та тяжким ураженням центральної нервової системи з можливою смертю. Щоб попередити летальні випадки, вкрай необхідно вчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. 

Про особливості інфікування та перебігу захворювання на сказ більш детально розповімо у сьогоднішньому дописі.

Як відбувається інфікування?

Заразитися сказом можна від диких та свійських тварин через укус, подряпину та мікроушкодження шкіри, контакт зі слизовими оболонками, ослинення хворою твариною. Найчастіше люди інфікуються в результаті контакту з хворими на сказ домашніми котами й собаками та дикими тваринами: лисицями, вовками та кажанами. Також небезпеку становлять безпритульні невакциновані тварини. 

Слина інфікованих сказом тварин стає заразною в останні дні інкубаційного періоду від моменту зараження та залишається такою протягом усього періоду хвороби. За даними ВООЗ, у 99 % випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40 % жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.

У тварини, хворої на сказ, може бути надмірна слинотеча, блювота, збудження, агресія, споживання неїстівних речей, прояви виснаження. 

Якими є симптоми сказу у  людей?

Тривалість інкубаційного періоду сказу в людини зазвичай становить від одного до трьох місяців, але може варіюватися від одного тижня до року. Усе залежить від місця, кількості і глибини укусів (найнебезпечніші укуси — в обличчя та голову загалом); кількості й активності вірусу, що потрапив у рану; віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми інфікування сказом — підвищення температури та біль, а також незвичні або дискомфортні відчуття (поколювання, пощипування чи печіння) у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. Залежно від форми захворювання може розвиватися гідрофобія (боязнь води), параліч м’язів, кома, зупинка роботи серця, дихання. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Що робити, якщо вас вкусила дика тварина?

Якщо вас вкусила чи подряпала дика або бездомна тварина, статус вакцинації якої неможливо встановити, варто негайно промити рану водою з милом та звертатися по медичну допомогу до найближчого пункту надання медичної допомоги  або до вашого сімейного лікаря. Медичний працівник оцінить ситуацію та за необхідності порекомендує розпочати курс вакцинації від сказу. Навіть потрапляння слини незнайомої бездомної та/або дикої тварини на пошкоджені шкірні покрови може бути показанням до початку лікування. Вакцина від сказу (антирабічна) запобігає виникненню захворювання сказом у 96–99 % випадків.

У разі інфікування людини сказом показане негайне введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути кілька: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й, 30-й і 90-й дні.

Вакцина ефективна в разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи попадання слини на пошкодженні шкірні покриви. Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту з інфікованою твариною.

У разі небезпечної локалізації укусів (обличчя, шия, голова, пальці рук, промежина), множинних або дуже глибоких поодиноких укусів, попадання слини на  слизові оболонки, будь-яких ушкоджень, завданих хижими тваринами, кажанами і гризунами, коли є ризик короткого інкубаційного періоду, окрім вакцини застосовують і людський антирабічний імуноглобулін. Інкубаційний період може скоротитися до 7 діб — це менше, ніж час вироблення поствакцинального імунітету. Якщо з моменту контакту із твариною минуло більше трьох діб, антирабічний імуноглобулін не застосовують.